logo

Міжнародний Ретрит “Recovery” для військових та їхніх родин

Людей із різних країн у німецькому християнському гостьовому центрі Schönblick Christliches Gästezentrum Württemberg об’єднали волонтери з організацій Joni and Friends та Агапе Україна. Капелани, психологи і небайдужі люди з ряду українських та американських церков зібрались тут для того, щоб провести табір-ретрит для сімей українських військових, що зазнали травм внаслідок російсько-української війни, яка почалась у 2014  році та триває по цей час.

За ці п’ять днів у сонячному Шонбліку було все: лекції про життя з ПТСР для військових та їх рідних, групи підтримки, настільні та спортивні ігри, прогулянки, екскурсії, творчі конкурси, неймовірна швабська кухня, смачнюча випічка та подарунки від німецьких друзів, пісні, прославлення, басейн, сауна, спілкування та окрема дитяча програма, – смішні й щемні моменти, що за досить короткий час перетворили натовп незнайомих людей на коло однодумців та навіть друзів.

Організатори щиро сподіваються, що ці кілька днів у теплій та гостинній Швабській місцині дали можливість українським захисникам та їхнім рідним не лише побути у дружній атмосфері, але й відпочити в спокої та безпеці і взяти собі сил, ідей та натхнення для того, щоб продовжити шлях відновлення. Бо власне слово відновлення (“Recovery”) – і дало назву Ретриту. А найбільшим підбадьоренням для команди стали враження учасників:

“Дякую вам за таке перезавантаження. Бо інколи думаєш, що ти один. А тут ти розумієш, що це не так. Дякую вам за це дуже, що ми не одні”.

«…Найбільше мене вразив тут духовний відпочинок. Це якраз і було треба. Я думаю, що це головне. Я пів Європи до війни об’їздив і багато що бачив, але от хотілося саме духовної підтримки. І думаю, багатьом саме вона потрібна, щоб відновитись. Дякую друзям з Америки, з Німеччини, з України. Молодці! Знаєте, кожен робить своє. Хтось стріляє, а хтось кулі робить тут, духовні кулі. Дякую!”.

“Ми їхали і я не сподівалась, що буде АЖ так. Все дуже гарно: цікава програма, так багато нового дізналась… Вдячності моїй нема меж. Хотілось би ще хоч раз зустрітись у такій компанії, з такими людьми, зі спільним досвідом, коли є нарешті з ким поговорити. Дуже дякую!”.